Перейти до вмісту

Вступ

У кого за обідом багато різних страв, той багато їсть, та з насолодою; а хто щодня споживає одну й ту саму їжу, той не тільки без насолоди вживає її, але часом, може статися, відчуває відразу.

Преподобні Варсонофій та Іоан

Основна мета молитовника, який ви тримаєте в руках, — оживити молитовне життя, щоб усі ми могли відкрити для себе радість і глибину спілкування з Богом.

Без молитви не існує християнина. У ранніх тлумаченнях на перші глави Біблії про життя Адама і Єви в раю говориться, що молитва — одна з найважливіших складових роботи людини у саду Едемському. Молитися потрібно кожного дня. Традиційним часом молитви для християн завжди були ранок та вечір. Приводом для молитви також були щоденні вечері та святкові трапези.

Бог знає усе, що нам потрібно. Він знає це навіть краще, ніж ми самі. Сенс молитви — не у тому, аби щось Богу повідомити, а безпосередньо у спілкуванні з нашим Небесним Отцем. Через молитву ми здобуваємо власний досвід бесіди з Богом, стаємо ближчими до Нього.

Православним християнам в Україні зазвичай пропонується молитовне правило, яке увійшло у вжиток у відносно недавні часи. Той набір ранішніх та вечірніх молитов, який сьогодні друкується в кожному звичайному молитовнику, почав складатися у з XVI ст. та розповсюдився у XVII-XVIII століттях. Ця підбірка молитов, що тепер у нас вважається “стандартною”, відрізняється від молитовної традиції як давньої Церкви, так і сучасних Православних Церков світу.

Читаючи одні й ті самі молитви щодня з року в рік, з десятиліття у десятиліття, віряни часто через певний час відчувають сухість та небажання молитися. Звичайне молитовне правило, що сприймається як обов’язок чи закон для кожного вірянина, згодом стає непідйомним каменем, що перетворює живу розмову з Небесним Отцем на “вичитування правила”. Звідси — прямий шлях або до фарисейства, тобто лицемірної молитви напоказ, без внутрішньої близькості до Бога, або до розпачу та припинення молитви взагалі.

У цьому молитовнику вірянам пропонується проста та дієва можливість урізноманітнити свою молитву і таким чином оживити її, через звернення до багатства православної молитовної спадщини — від псалмів та молитов Часослову, які є класикою церковної молитви, до молитов наших сучасників. Зверніть увагу, що молитовне розмаїття притаманне нашому богослужінню: в ньому є певні постійні елементи, але є і велика кількість текстів, що змінюються впродовж церковного року. Це саме можна помітити у псалмах, де висловлюється уся гамма людських почуттів. Хто звик читати Псалтир, той знає, що Богові можна відкривати усі свої емоції.

Закликаємо ставитися до різних молитов, які ви знайдете як у цьому молитовнику, так і в інших книгах, особливо у Псалтирю, як до колодязя води живої, з якого ми вільні черпати те, що нам сьогодні є на потребу.

Як підготуватися до молитви

По-перше, потрібно зрозуміти, що таке молитва. За словами святителя Феофана Затворника, це звернення до Бога розуму і серця, бесіда з Ним. Молитися можна найпростішими словами, але — щиро, вкладаючи у слова молитви і розум, і почуття.

Ісус Христос навчав молитися так: “Коли молишся, увійди в кімнату твою і, зачинивши двері твої, помолись Отцю твоєму, Котрий втайні, і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно. А молячись, не говоріть зайвого, як язичники, бо вони думають, що в багатослів’ї своєму почуті будуть; не уподібнюйтесь їм, бо знає Отець ваш, чого ви потребуєте, раніше вашого прохання в Нього” (Мф 6:6-8).

Кожна людина може і має звертатися до Бога власними словами. Як батьки люблять перші слова дитини, так і наш Отець небесний приймає наші прості, безхитрісні особисті молитви з усілякого, навіть найменшого приводу. Апостол Павло наставляв християн “завжди в молитві та проханні з подякою відкривати свої бажання перед Богом” (Флп 4:6). Ще відома чудова настанова ап. Павла: “Завжди радійте. Безперестанно моліться. За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі” (1 Фес 5:16-18).

Ми маємо велику скарбницю молитовної спадщини Церкви — від псалмів та пісень праведників Старого Завіту до молитов християнських подвижників і наших сучасників, що живуть у Христі. Невеличку частину цієї дорогоцінної спадщини ви знайдете в цьому молитовнику. Ці молитви вчать нас, як можемо молитися та про що говорити з Богом.

Бог любить кожного, кожного хоче бачити Своїм сином чи донькою, і людина може звертатися до Бога у всякий час та на всякому місці, у будь-яких життєвих обставинах, щоб прославляти та дякувати Господеві, просити Його про благословення і допомогу.

Тож, обравши певний час для молитви — нехай це буде навіть п’ять хвилин, — передусім постарайтесь досягнути внутрішньої тиші. Спиніться, заспокойте свої почуття. І потім говоріть Богові молитви без поспіху. Молитву можна промовляти вголос, пошепки чи подумки — залежно від обставин та вашого бажання.

Як користуватися цим молитовником

Не треба намагатися прочитати якомога більше молитов. Справа не у кількості молитов, і не у тих чи інших певних словах, а у тому сенсі, який ми у них вкладаємо, та у щирості цих слів. Мовчання перед Богом, буття перед Ним у внутрішній тиші теж може бути молитвою.

У молитовнику ви знайдете різні молитви на різні часи дня і ночі та на різні обставини життя. Ранішні та вечірні молитви починають зазвичай з так званих початкових молитов, від молитви “Царю Небесний” до “Отче наш” (це головна християнська молитва — єдина, якої навчив нас Ісус Христос), тож ви можете також починати свою молитву із цього. Потім можна переходити вже до тих молитов, які ви собі обираєте у певний час доби чи за певних обставин. Оберіть стільки молитов, скільки бажаєте, щоб прочитати їх без поспіху, щоб ті слова, які ви говорите Богу, були не чужими, але проходили через ваше серце.

Після молитов хоча б раз на день добре також прочитати щось із Біблії — у першу чергу з Євангелія та Апостольських послань, але також і зі Старого Завіту. Можете додати один чи кілька псалмів із Псалтиря.

Буде добре, якщо ввечері у молитві ви підведете “підсумки дня”: подякуєте Богові за те добре, що відбулося сьогодні, а також попросите прощення за гріхи, що за собою помітили цього дня, і пообіцяєте працювати над собою, щоб до них не повертатися. Пам’ятайте, що насамперед Бог чекає від нас не абсолютної безгрішності, бо Він знає нашу слабкість та неміч нашого єства, але вірності та відданості. Ісус Христос назвав нас друзями Своїми.

Не забувайте, що молитва не повинна обмежуватися лише проханнями. Якщо хтось у нас щось просить, і цим наше спілкування вичерпується, то чи можемо ми назвати таке спілкування глибоким та повноцінним? Так, прохання — також спілкування, але ж ми знаємо, що справжнє спілкування не зводиться лише до прохань. Спілкування чоловіка і дружини, батька та дітей, давніх друзів набагато глибше та різноманітніше. Так само і з молитвою: крім прохань, у молитві має бути й подяка, і просто розмова з Богом, прославлення, славослів’я…

Може статися, що колись вам не захочеться нічого ані просити у Бога, ані дякувати, а тільки прославляти Його та бути в Його присутності. Це подібно до відчуття апостола Петра під час Преображення Спасителя: “Добре нам тут бути”. Тоді ви матимете ту радість, про яку казав Господь Ісус, що її ніхто не зможе забрати.

1 коментар до “Вступ”

  1. Вже вісімнадцять років користуюся стандартним “Молитовником” УПЦ КП, який витримав без змін вже вісім видань. Єдиним його недоліком можна вважати відсутність подячних молитов. Цю проблему я свого часу вирішив з допомогою власного перекладу з церковнослов”янської Хвалебної пісні Св. Амвросія Медіоланського.

    “Молитовник православних вірян” – єдине за цей час видання, яке на мою думку в чомусь перевершило “Молитовник” УПЦ КП. Що особливо сподобалось:
    – красиві переклади псалмів;
    – просто чудовий переклад Акафісту Пресвятій Богородиці;
    – побудова молитовника, орієнтована не на хор на у храмі, а на мирян і домашню молитву;
    – молитва про покров Пресвятої Богородиці.

    Загалом, з точки зору краси текстів і їх зрозумілості, “Молитовник православних вірян” – це явний крок уперед. Втім, ті тексти, що знаю напам”ять, перевчати заново все-одно не буду. 🙂

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *